Словарь української мови (1924)/супротивник
| ◀ супротивний | Словарь української мови С супротивник |
супротивниця ▶ |
|
Супроти́вник, ка, м. 1) Противникъ, врагъ. 2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.
| ◀ супротивний | Словарь української мови Борис Грінченко С супротивник |
супротивниця ▶ |
|
Словарь української мови — С
супротивник
Борис Грінченко
1924
Супроти́вник, ка, м. 1) Противникъ, врагъ. 2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.