Словарь української мови (1924)/супруга

by Борис Грінченко

◀ супротивниця

Словарь української мови Борис Грінченко С супруга

супружник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Супру́га, ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = Супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я з'їм у супрузі. Камен. у.