Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/супряжник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супряжник
Берлін: Українське слово, 1924

Супря́жник, ка, м. = Супружник. Г. Барв. 303.