Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суслик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суслик
Берлін: Українське слово, 1924

Су́слик, ка, м. 1) Сусликъ. 2) Сортъ баранковъ. Ум. Су́сличок. Суслички-бублички. Мнж. 125.