Словарь української мови (1924)/сусіль!
Зовнішній вигляд
◀ сусік | Словарь української мови С сусіль! |
сусічниця ▶ |
|
Сусі́ль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.