Словарь української мови (1924)/сутий

by Борис Грінченко

◀ сутеніти

Словарь української мови Борис Грінченко С сутий

сутихти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Су́тий, а, е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Гол. III. 52. Спорядили обід сутий. Рудан. I. 75.