Словарь української мови (1924)/суто

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суто
Берлін: Українське слово, 1924

Су́то, нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.