Словарь української мови (1924)/сутяжно

by Борис Грінченко

◀ сутужно

Словарь української мови Борис Грінченко С сутяжно

сухарець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сутя́жно, нар. = Сутужно. АД. I. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Нп.