Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сушити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сушити
Берлін: Українське слово, 1924

Суши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити. 2) Сушить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мет. 45. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить. Ном. № 1117.