Словарь української мови (1924)/схибитися
| ◀ схибити | Словарь української мови С схибитися |
схибнути ▶ |
|
Схи́битися, блюся, бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись. О. 1862. II. 63.