Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/схибитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
схибитися
Берлін: Українське слово, 1924

Схи́битися, блюся, бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись. О. 1862. II. 63.