Словарь української мови (1924)/схитнути

by Борис Грінченко

◀ схиститися

Словарь української мови Борис Грінченко С схитнути

схитнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Схитну́ти, тну́, не́ш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. I. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.