Словарь української мови (1924)/схов

by Борис Грінченко

◀ схнути

Словарь української мови Борис Грінченко С схов

схова ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Схов, ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. Грин. II. 182. До схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. Міус. окр. На, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, а, о. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові. Полт. г.