Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/схованка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
схованка
Берлін: Українське слово, 1924

Схо́ванка, ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. Відда́ти до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72.