Словарь української мови (1924)/схоплюватися

by Борис Грінченко

◀ схоплювати

Словарь української мови Борис Грінченко С схоплюватися

схоронення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Схо́плюватися, плююся, єшся, сов. в. схопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. І разом схопились та до воріт. Шевч. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечеріло й роса пала. МВ. I. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.