Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/схотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
схотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Схоті́ти, схо́чу, чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мет. 26. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає. Мет. 28.