Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/схудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
схудити
Берлін: Українське слово, 1924

Схуди́ти, джу́, диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако? Камен. у. (Лобод.).