Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сцяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сцяти
Берлін: Українське слово, 1924

Сця́ти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = Сцати.