Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сюрчання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сюрчання
Берлін: Українське слово, 1924

Сюрча́ння, ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).