Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ся

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ся
Берлін: Українське слово, 1924

Ся, мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Нп. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. Як ся ма́єш? Какъ поживаешь?