Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сябрувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сябрувати
Берлін: Українське слово, 1924

Сябрува́ти, бру́ю, єш, гл. Водить компанію. Конст. у.