Словарь української мови (1924)/сягати
| ◀ сявкати | Словарь української мови С сягати |
сягнистий ▶ |
|
Сяга́ти, га́ю, єш, сов. в. сягну́ти, гну́, не́ш, гл. 1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93. 2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.