Словарь української мови (1924)/сібірник
| ◀ сібірний | Словарь української мови С сібірник |
сів ▶ |
|
Сібі́рник, ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
| ◀ сібірний | Словарь української мови Борис Грінченко С сібірник |
сів ▶ |
|
Словарь української мови — С
сібірник
Борис Грінченко
1924
Сібі́рник, ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.