Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сібірник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сібірник
Берлін: Українське слово, 1924

Сібі́рник, ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.