Словарь української мови (1924)/сіва
| ◀ сів | Словарь української мови С сіва |
сівак ▶ |
|
Сіва́, ви́, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
| ◀ сів | Словарь української мови Борис Грінченко С сіва |
сівак ▶ |
|
Словарь української мови — С
сіва
Борис Грінченко
1924
Сіва́, ви́, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.