Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сівач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сівач
Берлін: Українське слово, 1924

Сіва́ч, ча́, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у.у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.