Словарь української мови (1924)/сівбина
| ◀ сівба | Словарь української мови С сівбина |
сівбиця ▶ |
|
Сівбина́, ни́, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. I. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. I. 166.
| ◀ сівба | Словарь української мови Борис Грінченко С сівбина |
сівбиця ▶ |
|
Словарь української мови — С
сівбина
Борис Грінченко
1924
Сівбина́, ни́, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. I. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. I. 166.