Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сідати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сідати
Берлін: Українське слово, 1924

Сіда́ти, да́ю, єш, сов. в. сі́сти, ся́ду, деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. I. 41. Сі́ла ку́рочка, сі́ла! Говорятъ курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. Ні сі́ло, ні впа́ло. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей! 2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Шевч. Червоне сонечко вже спочивать сідає. К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.