Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сідлати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сіди-коса Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сідлати 		сідлатий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сідла́ти, ла́ю, єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сідлати&oldid=498818