Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сікатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сікатися
Берлін: Українське слово, 1924

Сі́катися, каюся, єшся, одн. в. сі́кнутися, кнуся, нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Котл. Ен. VI. 14. Сікався, сікався, щоб просунутись. Кв. I. 247. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. Рудч. Ск. II. 29.