Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сількісь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сількісь
Берлін: Українське слово, 1924

Сі́лькісь, сі́лькось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай б'ють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. I. 183.