Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіменник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сіменитися Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіменник 		сімено ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сіменни́к, ка́, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сіменник&oldid=498857