Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіменник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіменник
Берлін: Українське слово, 1924

Сіменни́к, ка́, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.