Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сінний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сінний
Берлін: Українське слово, 1924

Сінни́й, а́, е́. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = Сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.