Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіножать

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіножать
Берлін: Українське слово, 1924

Сіножа́ть, ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. Нп.