Словарь української мови (1924)/сіркувати

by Борис Грінченко

◀ сірко

Словарь української мови Борис Грінченко С сіркувати

сірман ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сіркува́ти, ку́ю, єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).