Словарь української мови (1924)/сірник
| ◀ сірман | Словарь української мови С сірник |
сірничка ▶ |
|
Сірни́к, ка́, м. Спичка зажигательная. Ум. Сірничо́к. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
| ◀ сірман | Словарь української мови Борис Грінченко С сірник |
сірничка ▶ |
|
Словарь української мови — С
сірник
Борис Грінченко
1924
Сірни́к, ка́, м. Спичка зажигательная. Ум. Сірничо́к. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.