Словарь української мови (1924)/сірома

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сірома
Берлін: Українське слово, 1924

Сіро́ма, ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) Соб. Бѣдняки, горемыки.