Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сірячина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сірячина
Берлін: Українське слово, 1924

Сірячи́на, ни, ж. = Сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Макс. (1849). 100. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938. Ум. Сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці. Грин. III. 200.