Словарь української мови (1924)/січка
Зовнішній вигляд
◀ січень | Словарь української мови С січка |
січкарня ▶ |
|
Сі́чка, ки, ж. 1) Рѣзка изъ соломы на кормъ скоту. Коли коні їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.