Словарь української мови (1924)/сіяти

by Борис Грінченко

◀ сіянка

Словарь української мови Борис Грінченко С сіяти

сіятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сі́яти, сі́ю, єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Мет. 27. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. № 1576. — во́ду. Кропить водой. Шух. I. 179.

Сія́ти, я́ю, єш, гл. = Сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.