Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/табачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
табачити
Берлін: Українське слово, 1924

Таба́чити, чу, чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.