Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/табунників

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
табунників
Берлін: Українське слово, 1924

Табу́нників, кова, ве. Принадлежащій табунщику.