Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/табурка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
табурка
Берлін: Українське слово, 1924

Табу́рка, ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.