Словарь української мови (1924)/тайник

by Борис Грінченко

◀ тайний

Словарь української мови Борис Грінченко Т тайник

тайниковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тайни́к, ка́, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. Тайничо́к.