Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/таки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таки
Берлін: Українське слово, 1924

Таки́, сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Левиц. I. 59. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок. Г. Барв. 426.