Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тал

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тал
Берлін: Українське слово, 1924

Тал, лу, м. Проталина. Левч. 132. Та́лом талува́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132.