Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/таланити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таланити
Берлін: Українське слово, 1924

Талани́ти, ни́ть, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.