Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тальба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тальба
Берлін: Українське слово, 1924

Та́льба, би, ж. Плотъ сплавного дерева; на немъ есть керма́ и сохар. (См.). Шух. I. 181.