Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/таляпало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таляпало
Берлін: Українське слово, 1924

Таля́пало, ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.