Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/талір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
талір
Берлін: Українське слово, 1924

Талі́р, ра, м. = Таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.