Словарь української мови (1924)/тамувати
| ◀ тамування | Словарь української мови Т тамувати |
тамусь ▶ |
|
Тамува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. I. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № 3030.
| ◀ тамування | Словарь української мови Борис Грінченко Т тамувати |
тамусь ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тамувати
Борис Грінченко
1924
Тамува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. I. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № 3030.