Словарь української мови (1924)/танець

by Борис Грінченко

◀ тандитниця

Словарь української мови Борис Грінченко Т танець

танечниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тане́ць, нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. Шейк. 2) Криви́й — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. Та́нчик. Гол. IV. 93.